На місці, де нині коштує Андріївська церква в Києві , в XIII-XVII століттях змінили один одного декілька споруд, що носили ім’я «Крестовоздвіженськая церква». Остання з церков згоріла в 1677 р. і з того часу “святе місце” позначалося лише великим дерев’яним хрестом (про яке говорили, що його поставив ще апостол Андрій).
Дерев’яна Андріївська церква з’явилася на горбі лише в 1690 р. Андріївська церква була змонтована з матеріалів, що залишилися від розібраної Богоявленськой церкви з Братського монастиря, де починалося велике кам’яне будівництво. Ця споруда довго не витримала і в 1724 р. розвалилася “від великих вітрів”. У 1735 р.
магістрат знову зібрався було будувати на цьому місці церкву, але перешкодила російський-турецька війна – гора була зайнята бастіоном.
Нинішня Андріївська церква була побудована за замовленням імператриці Єлизавети Петрівни, яка збиралася розмістити в Києві свою літню резиденцію. Відразу після візиту Єлизавети до Києва (під час якого вона власноручно заклала Андріївську церкву) з’явився перший проект, створений в 1745 р. архітекторами Іоганном Шеделем і Данилом Дебоськетом.
Але імператриця відхилила його, і Андріївську церкву почали будувати за проектом, виконаним в 1748 р. Бартоломео Растреллі. Виконавцем робіт був московський архітектор Іван Мічурін.
Після тривалої затримки, викликаною небажанням київського духівництва знімати “андріївський” хрест, літом 1749 р. почалося будівництво Андріївської церкви, і вже через три роки було завершено.
Мічурін вніс багато доповнень до проекту Растреллі – зокрема, додав сходинки на паперть (Растреллі збирався зробити пандус) і побудував двоповерхову будівлю – стілобат, в якому до 150-летию Єлизавети Петрівни (у 1859 р.) був споруджений вівтар на честь її небесної покровительки – великомучениці Єлизавети.
Інтер’єр Андріївської церкви був створений в 1753-55 рр. Іконостас, кафедру і надпрестольную покров спроектував власноручно Растреллі, а різьблення виконували київські майстри (Йосип Домаш, Христофор Орейдах, Андрій Карловській, Матвій Мантуров) .
Картини для іконостасу Андріївської церкви написали російські художники Іван Вішняков і Олексій Антропов, що очолював “малярну бригаду”.
Після смерті Єлизавети Андріївською церквою ніхто не цікавився, вона була освячена лише в 1767 р., але служба в ній так і не проводилася, тому що, по-перше, Андріївській церкві не був призначений прихід, а по-друге, Андріївська церква швидко прийшла в аварійний стан із-за обвалів схилів горба, недосконалості дренажної системи, дощів і вітрів.