У 1986 році, відразу після аварії, житловий масив Белічи почав активно заселятися і забудовуватися. Cюда прибуло дуже багато переселенців з Пріпяті і Чорнобиля, які стали прихожанами єдиної церкви, що знаходилася тут, на честь святого Іоанна Крестітеля.
Через якийсь час ліквідатори і члени їх сімей звернулися в держадміністрацію з проханням яким-небудь чином увічнити пам’ять загиблих чорнобильців.
І в 1994 році на перетині проспекту Перемоги і вулиці Чорнобильською був встановлений пам’ятник «І мертвимо і живимо і ненародженім». Освятив його Блаженнійший Митрополит Володимир. З тих пір щороку 26 квітня окрім традиційних мітингів-реквіємів там звучала молитва про тих, хто віддав свої життя, борючись з наслідками катастрофи.
Тоді ж зародилася ідея побудувати каплицю. У 1994 році владика Іоанн, тодішній вікарій Київської Митрополії, а нині архієпископ Херсонський і Таврійський, освятив місце під будівництво.
Майбутньому храму вирішили дати ім’я на честь святителя Феодосія Чернігівського, який вважається покровителем ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС.
В 2000-му році утворилася община. 25 квітня 2001 року, якраз напередодні 15-летия аварії на ЧАЕС архієпископ Митрофан – тоді тільки-тільки поставлений єпископ, вікарій Київської Митрополії, по благословенню Блаженнійшого Митрополита Володимира, заклав перший камінь у фундамент каплиці. Це була перша закладка храму в архієрейській діяльності владики Митрофана.
Тоді ж ми почали подавати всі необхідні документи у відповідні органи.
Спочатку планувалося звести невелика будівля – 3х5 метрів, потім стали розширювати – 5х7, 9х12… Зрештою зробили 15х16, і вийшов повноцінний храм, в якому можуть знаходитися одночасно до 200 чоловік. Хоча місце все одно не вистачає.
Перша літургія в храмі відбулася 22 вересня 2002 р. Але ті з прихожан, які власноручно закладали фундамент храму, зворушено згадують перші богослужіння і таїнства – читання акафістів, хрестини, маслособорованія, що проводяться ще в час будівництва, на цокольному поверсі.
Потім Блаженнійший благословив нам другий антимінс, і ми стали служити ранню Літургію, адже всіх охочих наша церква просто не вміщала.
Серед наших прихожан дуже багато вдів і інвалідів-чорнобильців, вони складають кістяк общини, тому наш храм і називається «чорнобильським».
В інтер’єрі храму є ікони з частинками святих мощів, зокрема, ікона святителя Феодосія Чернігівського, щорічно храм поповнюється новими іконами.До 20-х роковин аварії ми заклали фундамент під дзвіницю, в якій знаходитиметься каплиця, освячена на честь ікони «Чорнобильський Врятував», що прикрашають одну із стін дзвіниці.
Передбачені приміщення для недільної школи, просфорні і меморіальної кімнати пам’яті жертв Чорнобильської трагедії.