Рік споруди: 1140 – 1167
Архітектурний стиль: візантійський, старорусській, українське (мазепинське) бароко
Розташування: на Дорогожічах, на сучасній вулиці Олени Теліги
Сучасне використання: музей, філіал національного заповідника ”София Киевськая”
Кирілловськая церква була побудована в середині XII століття на далекій околиці стародавнього Києва – Дорогожічах.
Звідси засновник церкви чернігівський князь Всеволод Ольговіч в 1139 році узяв штурмом Київ в ході міжусобної боротьби за великий київський престол.
Для представників династії Ольговічей храм служив заміською резиденцією і фамільною усипальнею. У 1194 році тут був похоронений київський князь Святослав – герой староруської поеми „Слово про полк Ігореве”.
за Час свого існування Кирілловськая церква знала періоди запустіння, ремонти і оновлення. У 1748-1760 рр. тут за участю відомого українського архітектора И.Григоровича-Барского були побудовані кам’яні монастирські будівлі, від яких до наших днів збереглася лише частина огорожі з кутовою башточкою.
Після перебудов XVII-XVIII вв. стародавня Кирілловськая церква отримала сучасний зовнішній вигляд з характерними рисами барочної архітектури.
В 60-і роки XIX століття Кирілловськая церква стає в центрі уваги громадськості: під штукатуркою XVIII століття на її стінах були виявлені фрескові розписи XII століття.
В 1881-1884 рр. під керівництвом професора А. Прахова в храмі проводяться величезні роботи по розчищенню фресок і оновленню стінопису.
В 1884 році тут працював Михайло Врубель. На вимогу церкви відкриті стародавні фрески були знов переписані масляними фарбами. Тоді ж були встановлені мармурові парапети хор і іконостас.
В травні 1929 року Кирілловськая церква була оголошена Державним історико-культурним музеєм-заповідником.
Архітектура Кирілловськой церкви добре збереглася з XII століття. Перебудови XVII-XVIII вв. виразилися в основному в перекладанні частини зведень, добудові чотирьох бічних куполів, зведенні пишного фронтону над входом, оформленні вікон і порталів ліпним декором. Стародавні архітектурні форми чітко читаються під цими добудовами.
Стіни Кирілловськой церкви покриті живописом – фресками XII століття, розкритими з-під масляних записів, окремими фрагментами розпису XVII століття і масляними роботами XIX століття на ділянках, де фрески не збереглися.
Від стародавніх фресок, що прикрашали всі приміщення храму, залишилося близько 800 квадратних метрів розписів, що є цінними художніми творами періоду Стародавньої Русі.
З розписів XVII століття зберігся чудовий портрет ігумена Інокентія Монастирського – відомого дипломата і громадського діяча, написаний на пілоне південного нефа. Портрет є цінним пам’ятником українського портретного живопису того часу.