Михайлівський Золотоверхий Собор споруджений в 1108 – 1113 рр. на території Михайлівського Золотоверхого монастиря внуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком Ізяславічем. Крестово-купольний шестістолпній храм з трьома нефамі і одним позолоченим куполом. У нач. 20 ст. храм – 7-купольный.
Михайлівський Золотоверхий Собор був побудований з каменя і цеглини на извесково-цементному розчині технікою кладки”, що “заважала, з використанням голосників в пазухах зведень.
Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески. В 1934 – 35 рр. собор був розібраний. Частина фресок і мозаїк збереглася. У Софіївському соборі збереглися: “Євхаристія”, “Стефан і Фаддей” – фрагменти фігур святих; фрески – сцени з “Благовіщення” і ін. Мозаїка “Дмитро Солунській” і верхня частина фрескової фігури Самуїла – в Третьяковськой галереї і Ріс.
музеї в Ленінграді (сучасний Санкт-Петербург).
Імена художників , які створили мозаїки і фрески Михайлівського Златоверхнего Собору, невідомі. Ймовірно, в роботах брав участь староруський майстер Алімпій з Києво-печерського монастиря. Загальна площа мозаїк, які збереглися, – 45 кв.м. Написи на мозаїках собору зроблені старословянськім мовою.
Окрім мозаїк і фресок, збереглися дві шиферні плити кінця 1 ст. з рельєфним зображенням вершників. У 1999 році собор був відбудований.