Пейзажна алея прокладена на початку 1980-х рр. за проектом архітектора Аврама Мілецкого і пролягає по лінії оборонних споруд Х-ХІІІ вв. Мета її споруди – створити можливість огляду туристами видів Подолу і Заднепровья з піднесеності історичного Верхнього міста.
Пейзажна алея проектувалася як частина комплексу архітектурно-історичного заповідника “Стародавній Київ”, який повинен був охопити території історичних градів (“звідки пішла Земля Російська”), що склали Київ. Також за задумом авторів ідеї, проектом передбачалося: організація Археологічного музею просто неба; створення Музею містобудування ХІХ в.
і народних ремесел, а також реконструкція, одній із стародавніх вулиць Києва – Андріївського спуску; будівництво будівель Інституту археології АН УРСР і Музею цього інституту, а також інших будівель; впорядкування київських гір: Старокиївською, Детінки, Замковою, Уздихальніци і схилів стародавнього Копирева кінця. Зі всього масштабного проекту, на жаль, була реалізована тільки «Пейзажна алея».
Проте і в нинішньому вигляді алея вражає видами, які відкриваються з неї.
Пейзажна алея відвіку була улюбленим місцем відпочинку городян. Досить вийти з галасливою Великою Житомирською і повернути у бік урочищ Гончарі, Кожум’яки і Дегтяри – і відкриється красивий вигляд. Особливо кияни люблять відпочивати на тихій горі Поськотінке, яку назвали так через те, що раніше тут худобу випасалі. Ще в позаминулому столітті…